СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПІДКРІ́ПЛЮВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до підкрі́плювати.
Час від часу звідкись долинали звуки акордеона, підкріплювані несміливим співом
(Ю. Іздрик)
;
Розуміння слова як одиниці з позиційною самостійністю (рухливістю в реченні, часто підкріплюваною, крім того, лінійною цілісністю) визнається багатьма вченими
(з наук. літ.)
;
Політична безвихідь селян, підкріплювана жорстокими репресивними діями влади, була настільки великою, що вони заради самозбереження змушені були “добровільно” поповнювати лави колгоспників
(з наук.-попул. літ.)
.