СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДО́ВГО
.
Присл. до до́вгий 2; вищ. ст. до́вше.
Ніч тяглася довго, безконечно
(М. Коцюбинський)
;
Настя довго не спала тієї ночі і гірко плакала
(Леся Українка)
;
Опанас став і довго дивився вслід своєму синові
(О. Довженко)
;
Професор, вочевидь, не вмів мовчати надто довго
(Ю. Андрухович)
.