СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОВГЕ́НЬКИЙ
, а, е, розм.
Довший від звичайного; досить довгий
.
Лице в неї було довгеньке, внизу гостре і видавалось вперед
(І. Нечуй-Левицький)
;
Семениха балакала ще довгенький час із Процихою
(Л. Мартович)
;
Біля стоянки таксі вишикувалася довгенька черга
(Ю. Шовкопляс)
;
Я надумав розповісти вам довгеньку, може, але цікаву історію
(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)
.