СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДО́ВБИШ
, а, ч., заст.
Литаврист
.
Хай в литаври вдаре
[вдарить]
довбиш, Хай заграють сурмачі
(Я. Щоголів)
;
Десь опівдні до литавр, які стояли біля стовпа на майдані, підійшов довбиш з короткими палицями і почав барабанити
(П. Панч)
;
Довбиш щосили гамселив по туго натягнутій на великий казан, до блиску вичиненій бичачій шкурі двома замашними дерев'яними довбешками, вибиваючи мелодію, яка означала збір на військову раду
(В. Малик)
.