СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОВБЕ́ХА
, и, ж., розм.
Те саме, що довбе́шка.
Мар'ян викидав з грудей “гех” і знову страшно розкручував довбеху
(М. Стельмах)
;
Вони не бачать далі рядка вихідного паперу, тремтять за свої місця, кроти сліпі, довбехи жалюгідні
(Б. Левін)
;
На четвертий день дізнаюся, що цей довбеха записався-таки у художній гурток
(В. Нестайко)
.