СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОВБЕ́НЬКА
, и, ж.
Зменш.-пестл. до до́вбня 1
.
Микула взяв свою рушницю, шаблю і довбеньку, якій більш вірив, ніж зброї
(О. Маковей)
;
Нічний сторож під вікнами довбенькою об дошку калатав
(Б. Лепкий)
;
Мазур набрав повні груди повітря і, окресливши довбенькою коло, вдарив
(А. Хорунжий)
.