СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОВА́РЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ДОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., що і без прям. дод.
Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності
.
Петріїха .. взялася доварювати обід
(І. Франко)
;
В кухні ще допікають
[куховарки],
доварюють, дожарюють
(В. Кучер)
;
В димах Запорiжжя доварюють предки метал
(Б. Олійник)
;
Казав пан своєму хлопцеві: – Звари мені троє яєць, і так звари, щоб доварив і не переварив
(з переказу)
.