СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПА́ВПЕР
див.
па́упер
.
ПА́УПЕР
, ПА́ВПЕР, а, ч., книжн.
Бідняк, позбавлений будь-яких засобів до існування
.
Поміж шеренгами й побіля не закінчених ще барикад носилися цілі рої вуличних пауперів, які щось вигукували, когось проклинали
(І. Франко)
;
З утвердженням рабської праці дрібні власники розорювалися, ішли до міста, передусім до Риму, перетворюючись на павперів
(з навч. літ.)
.