СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОНОМАСТИКО́Н
, у, ч., лінгв.
Сукупність власних назв певної мови, території, часового періоду і т. ін.; ономастика (у 2 знач.)
.
Слово “майдан” (Майдан) уже двічі ввійшло в ономастикон Києва як один із символів нової України за короткий період її історії
(з наук. літ.)
;
За своєю суттю формування ономастикону будь-якого регіону тісно пов'язане з історією народу – творцем, носієм і зберігачем лексичного фонду, діалектів, традицій формування онімних структур
(з наук.-попул. літ.)
;
Античний і біблійний ономастикон, запозичений Шевченком, безперечно, з російської мови, виступає переважно в українськомовних творах: Алкід, Альбано, Амон, Анафон, Аполлон, Аппіїв шлях, Брути, Венера, Вірсавія та ін.
(В. Русанівський)
.