СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІ́ДЬКО
, а, ч.
1
.
фольк.
Те саме, що біс
1
1
.
Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Це вони .. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий
(Ірина Вільде)
;
* У порівн.
Стане
[Параска]
в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг – як той дідько боїться ладану та хреста
(І. Нечуй-Левицький)
.
2
.
Уживається як лайливе слово
.
– Певно, таки віддадуть мене за того вусатого дідька, що має вівці...
(М. Коцюбинський)
;
– А най йому дідько оре! Їдьмо з нами козакувати
(П. Панч)
;
Чомусь подовгу стояли на кожній станції. На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід
[поїзда]
.. Напутив же його якийсь дідько поїхати цим безплацкартним “максимом”!
(Ю. Шовкопляс)
.
Біс (чорт, ді́дько, кат) із ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.)
Відда́ти чо́ртові (ді́дькові) ду́шу
(1)
 
Ді́дько б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в) <Неха́й його́ (тебе́, її́ і т. ін.) ді́дько ві́зьме (забере́)>,
лайл.
уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь
.
– Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу – оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт... Дідько б її взяв
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Відтягніть його
[Йойну]
від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! – буркнув, не рушаючись з місця, той
[ріпник],
що дістав .. ляпаса
(І. Франко)
;
– Годі, старий! Замовкни! – гукнув сердито
[Арсен].
– Знайшов родича, дідько б його забрав! Невже ти довіку найнявся до нього
[Ферхада]
в найми?
(В. Малик)
;
– А про що писати? – питаю. – Та про що завгодно. Аби лише що-небудь описати .. Тільки щоб вийшов який-небудь опис, дідько б його взяв
(О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера)
;
(2)
 
Ді́дько (чорт) [йому́ (їй, їм і т. ін.)] ра́дий (рад)
хто-небудь неприємний, небажаний, щось неприємне, небажане
.
– Як втягнутися, брат, то й тут жити можна! Та тільки, брат... міцна тюрма, та чорт їй рад, га?!
(І. Багряний)
;
Аж як почалася в Європі війна, Стефан дістав на фабриці пороху таку працю, що їй дідько радий
(С. Чорнобривець)
;
У народі мовиться: “Гість жаданий – перший день, бажаний – другий, терпимий – на третій, зайвий – на четвертий, а вже десь на п'ятий чи шостий – стає нестерпним, вже чорт йому рад”
(Ю. Збанацький)
;
А що вони, реєстровці, вдіють? Пани після Хотина щедро Україні волю обіцяли, та дідько тим обіцянкам радий!
(В. Чемерис)
;
(3)
 
До ді́дька [ли́сого]
кого, що, грубо
:
а)
 
уживається для висловлення невдоволення чиєю-небудь поведінкою, чиїмись діями, учинками і т. ін.; бажання позбутися когось, чогось
.
– Ну тебе, Тимофію, до дідька! – сердиться Мірошниченко. – Ти .. можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш
(М. Стельмах)
;
б)
 
геть, будь-куди
.
– Як же хтось скаже, – думав він, – що це коза – не льоха, віддам її до дідька запівдурно. Най люди не сміються
(з казки)
;
в)
 
геть (про повну відмову від чогось)
.
– Ану, враз всі думки до дідька! Беріть у зуби люльки, та закуримо, та полетимо так, щоб і птиця не здогнала
(О. Довженко)
;
г)
 
дуже багато
.
Тебе змалечку хвалять: талант... стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних п'єс та опер передивився
(І. Муратов)
;
До чо́рта (ді́дька) в зу́би <[Само́му] чо́ртові (чо́рту) в зу́би>
Іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, до ли́ха, к бі́су, к чо́рту, під три чорти́ і т. ін.),
(4)
 
[І] ді́дько но́гу злама́є (звихне́)
уживається для підкреслення надзвичайної складності, важкої доступності або заплутаності, незрозумілості чого-небудь
.
На будовах чомусь завжди так: коли сухо, то ще нічого, а як бризне дощ, тут і дідько ногу зламає
(О. Гончар)
;
– Скільки цифр, що їм і електронна машина ладу не дасть – дідько в них ногу звихне
(О. Гончар)
;
Іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (до ді́дька, к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.),
Лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т. ін.) попу́тав (поплу́тав)
(5)
 
На [яко́го] ді́дька [ли́сого],
грубо
навіщо, для чого
.
– На дідька б лисого сидів я тут – вже краще у Менделя...
(М. Коцюбинський)
;
На якого дідька ми живемо?.. Розтлумач мені, для чого ми живемо?
(О. Довженко)
;
– Що ж пропити?.. О, знайшов, – постоли! На якого дідька лисого вони мені?
(С. Добровольський)
;
– На дідька лисого, люди, нам здалася ця Америка?! – вилаявся Лесь Якубенко
(М. Стельмах)
;
Оди́н чорт (біс, ді́дько) <Одна́ сатана́>
Продава́ти (запро́дувати, запродава́ти)/ прода́ти (запро́да́ти) ду́шу [дия́волу (чо́рту, ді́дькові і т. ін.)]
Чо́рта (ді́дька) ли́сого
Чорт (ді́дько, дия́вол, біс, га́спид і т. ін.) [його́ (тебе́, їх і т. ін.)] [ду́шу] зна́є (зна)
Чорт (ді́дько) ли́сий
Чорт (ді́дько, нечи́стий, лихи́й і т. ін.) несе́ (но́сить) / поні́с (прині́с, розноси́в) <Нечи́ста (вра́жа) си́ла несе́ (но́сить) / понесла́ (принесла́, розноси́ла)> <Чорти́ несу́ть / принесли́ (зневажл. притаска́ли)>
Чо́ртові (ді́дьку, ба́тьку) ли́сому розкажи́
Як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу
Як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́)
(6)
 
Яко́го ді́дька
:
а)
 
(вульг.)
чому, з якої причини
.
[
Маша
:]
Чого ви стали над душею? Водоп'яне! Майнуй бетон, .. якого дідька будемо мокнути без діла?
(І. Микитенко)
;
В Дрощуковій бригаді велися журливі розмови: – Шкода часу на таку роботу .. – А якого дідька поспішати? Не втече ж нікуди...
(М. Ю. Тарновський)
;
– І якого ти дідька, розумнику, все лізеш .. на рожен
(М. Стельмах)
;
б)
 
(кому, лайл., зі сл.
треба
,
потрібний
)
чого, що
.
– Люди живуть ще й гірше
[від]
нас. Нам ще дякувати та ще раз дякувати Богові треба .. Їсти-пити є що і в чім сходити – якого ж їй ще .. дідька треба?
(Г. Хоткевич)
.