СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІ́ДЬКІВ
, кова, кове.
Прикм. до ді́дько.
Не встиг дурний віз недалечко од'їхати, тріснула вісь; колесо одпало, – віз ліг набік. – Чортова справа коло дідькового воза! – сказав Балабуха
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Почекай, – каже. – Коби лиш засвітало, піду до міста; няй
[най]
видять, няй
[най]
переконаються, як мене збезобразив той каїн проклятий, той дідьків син
(Б. Лепкий)
.