СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІДІ́ВЩИНА
, и, ж.
1
.
Спадщина від діда (у 1, 4 знач.)
.
– Воно наше було за дідів, за прадідів! – Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину!
(Леся Українка)
;
– Землі лишився клаптик. – А де ж дідівщина? – Пішла до пана в гості та й не вернулася
(Василь Шевчук)
;
Гори Карпати, східні Альпи – споконвіку слов'янська земля. Як і підгір'я, як і доли, що лежать між Дунаєм і горами. Вони – їхня зелена і затишна домівка, мила серцю дідівщина
(Д. Міщенко)
.
2
.
Давні, дідівські часи
.
Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє
(Т. Шевченко)
;
– Козаки стають хлопами у панства. Про волю й балакати нема чого. Чи було коли таке в дідівщину?
(В. Чемерис)
.