СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІ́ДІВ
, дова, дове.
Прикм. до дід (у 1–3 знач.)
.
Вустимко стежить .. за дідовою рукою
(І. Багмут)
;
– А, вражі діти, – добувався знадвору дідів голос
(І. Багряний)
;
// 
Який належить дідові
.
– Дідова оселя снігом прикрита
(Панас Мирний)
;
– Діду Маркіяне, гляньте – віз ваш поїхав! Конячка дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи справді нап'ялась і рушила
(С. Васильченко)
.