СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІВЧА́
, а́ти, с., розм.
Зменш.-пестл. до ді́вчина.
Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло
(Т. Шевченко)
;
Щирим сміхом сміється .. дівча до хлопця з любощів
(Л. Мартович)
;
До хати вбігло дівча, віддихуючись, як після шаленої біганини. Тонка, мов билина, досить висока на свої 14 літ, бистроока Галя
(І. Багряний)
;
// 
Маленька дівчинка
.
Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі
(П. Панч)
;
Крупка-молодший усе думав: куди ж подіти мале дівча, що звалилося на його голову?
(Люко Дашвар)
.