СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІВУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
Бути дівчиною
.
Сиротою Отак і загину, Дівуючи в самотині, Де-небудь під тином
(Т. Шевченко)
;
– Сиділа я на селі, дівувала та світом нудила
(І. Нечуй-Левицький)
;
Їй он уже двадцять три, усі подружки заміж давно повиходили, по двоє дітей уже мають, тільки вона дівує
(Любко Дереш)
;
// 
Брати участь у дівочих розвагах
.
– Мені вже... двадцять третій! .. а я й... не дівувала ще...
(А. Тесленко)
;
В добру годину їй би вже теж дівувати, уже сімнадцять кінчалося, але в той час було не до вечорниць та погуленьок
[погулянок]
(Ю. Збанацький)
.