СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІ́ВОНЬКА
, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до ді́вка.
Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо? .. Ні, дівонька вона не та!
(Т. Шевченко)
;
– Дівоньки-голубоньки! яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна сяє?
(Марко Вовчок)
;
– Галю, дівонька моя люба, – заговорив лагідно Риндін. – Ви тут? – Як прекрасно, адже ми так хвилювалися! Чудово!
(В. Владко)
.