СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ОТО́ЧИНИ
, ин, мн., діал.
1
.
Жир на тонкій кишці
.
Зрізати оточини
.
2
.
Зерно чи борошно, що залишаються на решеті
.
Поганим знаком, кажуть у селі, є перед віянням свіжого борошна не витрусити з решета старі оточини
(із журн.)
.