СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ОТОТО́ПІКА
, и, ж., фізл.
Здатність людини й тварин визначати на слух місцезнаходження джерела звуку
.
Ототопіка є важливим фактором просторової орієнтації в умовах недостатньої можливості зорового контролю
(з наук.-попул. літ.)
;
Ототопіка можлива тільки за наявності розвиненого бінаурального слуху
(з навч. літ.)
.