СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІБРА́ТИ
ДОБИРА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ДІБРА́ТИ, ДОБРА́ТИ, доберу́, добере́ш, док.
1
.
що і без прям. дод.
Закінчувати брати, збирати
.
– Годі, братця
[братці],
.. нуте лишень чоловікові поможемо хліб добирати
(Панас Мирний)
;
Брала дівка воду, Брала, брала, вибирала, До... ой до дна й не добрала
(з народної пісні)
;
// 
розм.
Доїдати подану страву
.
Добирайте кашу
(Сл. Гр.)
;
– Годуйтеся, люди добрі. Прошу добирати капусту
(Іван Ле)
;
// 
чого.
Брати додатково до взятого; доповнювати
.
Метнулася
[Христина]
назад, добрала води, глитнула з сіней свіжого повітря
(Панас Мирний)
;
Вони йшли великою Сіврською землею, .. переночували в невеликому городці Олтаві, добрали там коням вівса й подалися далі
(І. Білик)
;
// 
Завершувати набирання потрібної кількості чого-небудь
.
Я глибоко переконаний, що з цим головним балом слід виходити зі школи. Не добирати на вступних екзаменах у вузі, а набирати його тут
(Г. Усач)
;
– Вона, брат, одного бала не добрала
(В. Кучер)
.
2
.
перен., розм.
Доживати до певного віку
.
Лукиря дивується: “Ну, я нехай молода вдова, не добрала ще й сорока... Йому ж уже шістдесят скоро, а він в одну душу тобі: давай сина”
(Микита Чернявський)
;
– Своєю смертю померла
[баба],
одного року до ста не добрала
(Є. Гуцало)
.
3
.
кого, що.
Вибираючи, знаходити відповідне; підбирати
.
Пішов я в писарі в громаду .. Пишу собі, з людьми братаюсь Та добрих хлопців добираю
(Т. Шевченко)
;
Русевич .. днював і ночував у цехах. А чого коштувало йому добрати досвідчені кадри, виховати їх, .. налагодити весь виробничий процес!
(Ю. Шовкопляс)
;
Шевченко дібрав з живої мови найкраще, найцінніше
(з наук. літ.)
;
// 
Вибирати і компонувати за певним принципом, естетичними вимогами
.
– Добирайте, серце, убрання, щоб доконечно приставало до лиця
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Ти, співаючи, на струнах Маєш так перебирати: Ut-fa-lá-sol, fa-mi-ré-sol... Далі можеш сам добрати...
(Леся Українка)
;
// 
Вишукувати все необхідне для якої-небудь мети
.
Іван Огієнко пропонував добирати матеріали для наукового дослідження, записуючи інформацію на окремі картки
(з навч. літ.)
;
Юрій Юрійович детально розробив план уроку, добрав потрібну для теми літературу
(О. Донченко)
.
4
.
без дод.
Розуміти, усвідомлювати що-небудь
.
Хлопці .. перезирнулись, не добираючи, чого це раптом дівчина вирішила запрошувати до себе в гості?
(Ю. Смолич)
;
Приснився йому кущ сивих квітів, які .. звуть морозом, і якась жінка – хто саме, так і не дібрав, – з'явилася і зразу ж зникла
(І. Сенченко)
;
– Ви, пане лейтенанте, очевидно, не добрали, де ви, власне, перебуваєте
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.
(1)
 
Добира́ти (добира́тися, дохо́дити) / добра́ти (дібра́ти, добра́тися, дійти́) смаку́
:
а)
 
(в чому і без дод.)
відчувати смак задоволення від їжі, питва
.
В роті в його
[нього]
від випивки мов потерпло – німіло, він уже не добирався ніякого смаку ні в чому
(Панас Мирний)
;
Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Він ніяк не доходив смаку
(Панас Мирний)
;
Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати
(Яків Баш)
;
Стіл був приготований на славу, та смаку дібрати він не зміг
(В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете)
;
б)
 
(в чому, перен.)
поступово захоплюватися чим-небудь; виявляти інтерес, любов до чогось
.
Любов Прохорівна добрала смаку в науковій праці свого Женічки
(Іван Ле)
;
(2)
 
Добира́ти / добра́ти (дібра́ти) спо́собу
вишукувати, знаходити спосіб вирішення, розв'язання чого-небудь; додумуватися до чогось
.
Вiн думав, що покаялась, не знаючи, що вона добирає способу, як йому зiлля дати
(Б. Грінченко)
;
– Ну що ж, – рішуче сказав старий, – будемо добирати способу, як нам усередину добутись
(М. Білкун)
;
Коли він добирав саме способу, як би його те вчинити
[познайомитися з Алатіель],
дізналися про се родичі пораненого
(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)
;
Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його поправити – він не міг добрати способу
(С. Васильченко)
;
Злодюги дібрали способу знешкоджувати пса
(Б. Антоненко-Давидович)
.
(3)
 
Добра́ти (дібра́ти) / добира́ти ді́ла (ла́ду́, рідко раху́би)
:
а)
 
розібратися в чому-небудь
.
– Так от .. тут я щось одразу не розібрала і тепер не доберу ладу! – одповіла Люба
(Олена Пчілка)
;
В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого
(Грицько Григоренко)
;
Він був грамотій і міг добрати рахуби в тому, що відбувалось у церкві
(І. Микитенко)
;
Каламар .. думав про скрипку Петра Ясенови, про те, що більше важить і коштує, – плита чи скрипка. Тут довго не міг дібрати ладу
(І. Чендей)
;
б)
 
розв'язати що-небудь, знайти відповідь на щось
.
– Оце тобі, Антоне, книжка, – сказав Василь Семенович, подаючи йому задачника. – Тут усяка тобі задача – немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш
(С. Васильченко)
;
(4)
 
Добра́ти [до] ро́зуму ([до] глу́зду, [до] то́лку, [до] ума́ і т. ін.) <Добра́тися глу́зду>
у чому і без дод., із запереч.
збагнути що-небудь, додуматися до чогось, розібратися в чомусь
.
– Не доберу я толку в твоїх речах, – каже Петро
(П. Куліш)
;
Певні були
[селяни],
що ті
[коноводи]
не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти
(Б. Грінченко)
;
Він і зараз ніяк до розуму не добере – хто б таки його листа міг віднайти?
(А. Головко)
;
Вони
[статути]
написані ніби санскритом: скільки не розшифровую – ніяк не доберусь глузду
(О. Гончар)
;
Підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця)