СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДИФТОНГІ́ЧНИЙ
, а, е, лінгв.
Стос. до дифтонга
.
У ранній праслов'янській мові при утворенні імені від дієслова з кореневим голосним [BI]е[/BI] (у тому числі і в складі дифтонгічного сполучення та дифтонга) відбувалося чергування голосного [BI]е[/BI] з [BI]о[/BI]
(з наук. літ.)
.