СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДИФРА́КЦІЯ
, ї, ж., фіз.
Огинання хвилями (звуковими, світловими і т. ін.) зустрічних перешкод
.
Дифракція характерна для всіх видів хвиль
(з наук. літ.)
;
Проходячи крізь вузькі щілини і обходячи малі предмети, світло огинає їх. Грімальді назвав це явище дифракцією
(з наук.-попул. літ.)
.