ДИФІРА́МБ
, а, ч.
1
. У Стародавній Греції – урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса
. Найбільшої слави здобули дифірамби, що їх співали хори, учасники яких були переодягнені в сатирів
(з наук.-попул. літ.)
;Дифірамби значною мірою дали початок старогрецькій трагедії
(з наук.-попул. літ.)
;//
Літературний жанр, близький до оди або гімну
.Лірична муза О. Маковея, мабуть, не звикла складати оди, панегірики та дифірамби
(з наук.-попул. літ.)
.2
. перен.
Перебільшена похвала
. Тільки мама часом критикує гостріше, а Миша то смішить мене навіть своїми дифірамбами
(Леся Українка)
;В їхніх
[кореспондентів]
щедро оплачених дифірамбах Асканія виступала романтичним островом(О. Гончар)
;Ні, не чути жодного, найменшого закиду. Тільки дифірамби!
(О. Шугай)
.