СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОРО́ЖЛИВО
.
Присл. до насторо́жливий.
– Особливо туди он дивись. – Спартак насторожливо кивнув у бік цвинтаря, так ніби звідти, з його темної гущавини, вже й справді виповзали, підкрадалися до гуртожитку диверсанти
(О. Гончар)
;
Олег дивився на мене трохи скептично і насторожливо
(Ю. Покальчук)
.