СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТРОЧА́
, а́ти, с., заст.
Дитя, дитинча (у 1 знач.)
.
На зміну літу приходила зима, на зміну зимі – літо, народжені .. діти ставали з волі Неба отрочатами, отрочата – отроками, отроки – мужами
(Д. Міщенко)
;
Він
[Рюрик]
не оглядався, хоч знав, що за його спиною мовчки тремтіла висока суха Єфанда, холодними руками тулячи до свого боку голову отрочати
(Р. Іванченко)
;
Людмила чекала дитя наприкінці червця чи з початком липня. Володимир .. сам чекав на отроча й вельми хвилювався
(І. Білик)
.