СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІКВІДО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ЛІКВІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1
.
що.
Припиняти діяльність (закладу, підприємства, установи і т. ін.)
.
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через органи місцевого самоврядування створюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації й установи
(з мови документів)
;
Касир банку “Мремор і син” розповів нашому кореспондентові, що за кілька годин до трагічного випадку фірма ліквідувала свій поточний рахунок у банку
(М. Білкун)
;
// 
Доводити що-небудь до кінця з метою позбуватися чогось, розраховуватися з ким-, чим-небудь і т. ін.
Усім їм добре було заплачено, аби вони скоріше ліквідували справу
(Г. Хоткевич)
.
2
.
кого, що.
Припиняти існування, знищувати що-небудь; позбуватися, усувати
.
Ми заповзялися ліквідовувати хоч деякі порожнини у тому роздертому на шмаття і розрідженому просторі, котрий іменується українською культурою
(Ю. Андрухович)
;
Спеціалісти здатні вже сьогодні ліквідовувати тяжкі наслідки звуження кровоносних судин у хворих
(із журн.)
;
Здавалося б, на цьому інцидент і треба було б ліквідувати, але репортер раптом ні з того ні з сього образився
(М. Хвильовий)
;
// 
Фізично знищувати кого-небудь; убивати
.
[
Лариса
:]
Справа ж ходить не про те, .. кого з нас раніше ліквідують
(І. Микитенко)
;
Якщо ми переможемо в кар'єрі, то вони
[есесівці]
нам не страшні, – ми їх швидко ліквідуємо
(В. Малик)
.