СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗЛІСЛИ́ВО
ЗЛОСЛИ́ВО
, рідко ЗЛІСЛИ́ВО, розм.
Присл. до злосли́вий.
– Добре відповіла, Наталко! – замітив він злосливо
(О. Кобилянська)
;
За хвилину він уже йшов обіч купцевого ішака, який, вигинаючись і злосливо похитуючи головою, підбігцем тягнув на собі клунки прядива й свого господаря
(Олесь Досвітній)
;
Не бачить Савко, що за ним стежать солончани; злосливо, лукаво дивляться на нього
(М. Хвильовий)
;
Природа так злосливо не наділила
[Забейка]
талантом
(Ірина Вільде)
.