СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОВГА́НЬ
, я́, ч., розм.
Високий (довгий) чоловік
.
Притиснутий до стіни, Митько щосили одштовхнув довганя. Той не сподівався цього і ледве встояв на ногах
(Г. Усач)
;
Біля стаєнь зчинився ґвалт: маленький опецькуватий Флелаф поранив довганя Карла
(І. Білик)
;
Конвоїри взаємно доповнювали один одного. Перший з них був сухорлявий довгань, другий – маленький і гладкий
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.