СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДВІРНИЧИ́ХА
, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що двірни́чка.
Ота тітка, двірничиха, Оксеня чи як її, не хотіла відчиняти
(О. Гончар)
;
Задзвонив дзвінок – здригнув її. Не питаючись, хто й чого, відчинила двері. Стояла двірничиха
(Б. Харчук)
.