СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДВІ́ЙКА
, и, ж.
1
.
Назва цифри і числа 2
.
Схопивши олівець, хлопець старанно вивів на папері дві двійки
(із журн.)
;
// 
розм.
Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 2 (автобус, трамвай і т. ін.)
.
Цілий ряд автобусів місцевих і позамісцевих ліній регулярно й вигідно курсував здовж озера старою двійкою
(У. Самчук)
;
На горі на Личакові, де зараз кінцева зупинка “двійки”, колись стояв мурований вітровий млин
(Ю. Винничук)
;
// 
розм.
Кількість із двох одиниць
.
Василь повернувся раптом у село з роботящою, мов бджола, жінкою та ще з двійкою таких дітей-близнюків, як огірочки
(П. Козланюк)
;
Десять козаків вартують по черзі двійками аж сорок товарних вагонів і вже зовсім знесилились від постійного недосипання
(Б. Антоненко-Давидович)
.
2
.
Виражена цифрою 2 оцінка успішності в навчанні та поведінці, що у п'ятибальній та дванадцятибальній системі означає “незадовільно”
.
Школяр нічого не знав, і вчителька поставила йому двійку
(О. Донченко)
;
Один Волік нахапав двійок з граматики, читання й арифметики
(О. Копиленко)
;
– А кого порадує двійка у перший же день навчання? Це на весь навчальний рік може настрій зіпсувати
(М. Стельмах)
.
3
.
Гральна карта з двома знаками
.
Іноді з колоди видаляються деякі молодші карти, такі як двійки і трійки
(із журн.)
.
4
.
розм.
Двовесловий спортивний човен
.
Змагання з веслування на байдарках і каное проходили в одиночках та двійках на дистанціях 200 та 2000 м
(з газ.)
.