СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДВИГТІ́ННЯ
, я, с.
Дія за знач. двигті́ти і звуки, утворювані цією дією
.
День і ніч пролітали
[поїзди]
коло їхнього дому, стрясаючи своїм двигтінням підлогу, стелю, вікна
(В. Кучер)
;
Раптом крізь стрілянину він почув потужне двигтіння мотора і побачив, як з-за садка вийшов бронетранспортер
(І. Багмут)
;
Не минає десяти хвилин, як стукіт коліс тоне в стогоні двигтіння паровозної тяги
(І. Чендей)
;
Через короткі й рівні проміжки часу спалахували блискавки одночасно з оглушливим громом і двигтінням землі
(Ю. Логвин)
.