СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДВИГОНУ́ТИ
, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., фам.
1
.
однокр.
Підсил. до двигну́ти 3
.
“...Тихонюк... Юрко... сватання... Катерина...” – і мов поліном хто у груди двигонув
(Г. Хоткевич)
;
Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть, що меткий стрілець дав на цей раз хука
(О. Ільченко)
;
А чорт помітив, що Терентій хитрує, та як розлютується, як підскочить до чоловіка, як двигоне його .. кулаком
(М. Стельмах)
.
2
.
перен.
Збудувати що-небудь
.
Од вулиці – тин новий і дощані нові ворота білі, на чорному тлі вирізьблено чирвою. – Це хтось двигонув собі, так двигонув!
(А. Головко)
.