СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДВИ́ГІТ
, готу, ч., розм.
Те саме, що двигті́ння.
Ми мовчки сиділи .. і тільки прислухалися до скигління коліс, гуркоту й двиготу вагона на колії
(Олесь Досвітній)
;
Побігла
[Єлька],
ніг під собою не чуючи. Через селище, поміж закуреними мурами заводів, де все було чорне від сажі, де безупинний гуркіт стояв, двигіт та грякіт
(О. Гончар)
;
Лісове безгоміння обривав на повороті різкий виск легкових і двигіт вантажних машин із увімкненим світлом
(Є. Пашковський)
.