СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДВАНА́ДЦЯТЕРО
, тьо́х, числ. кільк., збірн.
Кількість дванадцять (уживається з іменниками, що означають назви істот; рідше з іменниками середнього роду, що означають назви речей; з іменниками, що мають форму тільки множини, а також з особовими займенниками у множині)
.
Іду я та й угляділа під лопухом дванадцятеро курячих яєць
(І. Нечуй-Левицький)
;
Ось летить зграя чирят, їх дванадцятеро
(Остап Вишня)
;
Мав дочок він для нас Аж дванадцятеро враз
(Л. Первомайський)
;
– Я ось у роду був сьомий, а всього нас у батька-матері дванадцятеро в миску заглядало...
(О. Гончар)
.