СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДВАДЦЯТИРІ́ЧНИЙ
, а, е.
1
.
Який триває, здійснюється, виконується протягом двадцяти років
.
– Кавелін – один із старих близьких друзів Олександра Івановича ще з московського гуртка, – мовила Марія Каспарівна. – Як то зустрінуться після двадцятирічної розлуки?!
(О. Іваненко)
;
За двадцятирічне гетьманування доклав
[І. Мазепа]
багато зусиль, щоб вивести Україну з “руїни”, припинити політичне безладдя, підняв престиж українського гетьмана, наповнив його реальною владою
(О. Апанович)
;
Оповідь письменника Євмена Доломана була б до деякої міри повторенням попередніх батальних картин, аби він не ввів надто цікавий і закономірний епізод понад двадцятирічної давності
(з наук. літ.)
.
2
.
Віком двадцять років, який існує двадцять років
.
– З неї таки вийдуть люди, – думав Михайло Петрович. – Уже, власне, вийшли... а скільки впевненості, волі, ніби це не хвора двадцятирічна дівчина, а велет
(М. Олійник)
;
При першій же зустрічі з сером Генрі двадцятирічна Аліса переконалася, що він зовсім не гидкий і не скупий, а дуже милий та душевний
(О. Авраменко)
;
// 
у знач. ім. двадцятирі́чний,
но́го,
ч.; двадцятирі́чна,
ної,
ж.
Той (та), хто має вік двадцять років
.
А ось переді мною фото Майї та Юрка, коли їм було по двадцять. Що в них лишилося від тих, двадцятирічних?
(І. Росоховатський)
.
3
.
Який стосується річниці чого-небудь, що відбулося або почалося двадцять років тому
.
На двадцятирічний ювілей школи приїхали майже всі учні першого випуску
(з газ.)
;
Двадцятирічний ювілей падіння Берлінської стіни відзначався в листопаді 2009 року
(з газ.)
.