СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ОТО́ЧУВАЛЬНИЙ
, а, е.
Стос. до оточування (у 1 знач.)
.
Дивізія опинилася разом із XIII німецьким корпусом у середині оточувального маневру Червоної армії
(з мемуарної літ.)
;
Не вірячи в можливість оточувальної операції, ворог не встиг перегрупувати свої сили й зайняти оборонні позиції
(із журн.)
.