СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БРЕХАНИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́брехати.
Тут і зміркував він, що всі оті Каміллині відповіді, про які Лотаріо йому переказував, вигадані й вибрехані від початку до кінця
(М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса)
;
// 
ви́брехано, безос. пред.
Дружина його, яскравої вроди молодиця, запевняє, що вибрехано це на Мину, не було такого, не міг він людину, хоч і крамаря, самосудом карати
(О. Гончар)
.