СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІСМУТИ́Н
ВІСМУТИ́Н
, рідше БІСМУТИ́Н, у, ч.
Непрозорий сріблясто-білий з металевим блиском мінерал, сульфід вісмуту; руда вісмуту (у 1 знач.); вісмутовий блиск
.
Вісмутовмісні мінерали (вісмутин та вісмутові сульфосолі) з золотополіметалічних родовищ Берегівського рудного поля діагностовані за допомогою мікрозондового аналізу
(з наук. літ.)
;
В асоціації з самородним вісмутом зустрічається вісмутин
(з наук. літ.)
.