СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТЕРЕ́ЖНИК
, а, ч.
Той (те), хто (що) застерігає від чого-небудь небезпечного, небажаного або запобігає його появі
.
А що як їм справді потрібне його життя? Раптом вони з'являться з-за отієї соснини, як і повідомляв застережник?
(Ю. Яновський)
;
У складних економічних умовах роль бухгалтера як застережника банкрутства невпинно зростає
(з навч. літ.)
;
* Образно.
– Перший застережник від корупції – це розмежування влади і бізнесу, – наголошував політик
(із журн.)
.