СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГЛУМИ́ЛЬНИК
, а, ч., розм., рідко.
Те саме, що глумли́вець.
– А що, не я вам казав, що треба розуму та ще й розуму? – реготався тепер коваль над учорашніми глумильниками
(Панас Мирний)
.