СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГЛУЗУВА́ННЯ
, я, с.
Дія за знач. глузува́ти.
Настав-таки час, коли замовкло всяке глузування та клепання, а вимовилась вголос честь і дяка справді належна
[М. П. Старицькому]
(Леся Українка)
;
Стаття викликала серед партизанів сміх і глузування
(А. Шиян)
;
Федір Васильович вловив у тому голосі нотки осуду чи незлобивого глузування
(Є. Доломан)
.