СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІВІ́ЄЦЬ
ЛІВІ́ЙЦІ
, ів, мн. (одн. ліві́єць, і́йця, ч.; ліві́йка, и, ж.).
1
.
У стародавні часи – одне з автохтонних племен, що жило в Північній Африці на захід від Єгипту
.
Римські легіонери без труду
[труда]
розбили слабі відділи галлів і посунулися з ними вперед, так що римська лінія сильно вигнулася посередині. Але тут із боків напали на них полки лівійців
(І. Крип'якевич)
;
Населення Єгипту становили африкано-хамітські лівійці, нубійці та азіатські семіти
(з навч. літ.)
;
Правитель Саїса в Нижньому Єгипті Тефнахт, що спирався на лівійців, зумів очолити боротьбу з загарбниками
(з навч. літ.)
.
2
.
Народ, що розмовляє арабською мовою і становить основне населення сучасної Лівії
.
Чимало лівійців в Україні вивчають медицину, технічні науки, і це коштує Лівії добру копійчину
(із журн.)
.