СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДІАХРОНІ́Я
, ї, ж.
Стан певних явищ, системи у їх історії, в процесі розвитку; протилежне
синхронія
.
У дисертації досліджено категорію ступенів порівняння в діахронії: розкрито шляхи становлення засобів творення ступенів порівняння протягом історичного періоду розвитку української градуації
(з наук. літ.)
;
У діахронії з комунікативно цілеспрямованих повідомлень народжується жанр
(з наук. літ.)
;
Музика є звуковим простором, який відображає фонографічний профіль епохи, діахронію окремих звукових образів, звукові характеристики діючих персонажів
(із журн.)
.