СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
О́ШКІР
, у, ч., розм.
Те саме, що ви́шкір.
Він ніколи нікому не усміхнувся, а якщо іноді й робив це, то його усмішка скидалась на кислий ошкір
(М. Сиротюк)
;
Зуби
[Золоторукого]
майже завжди в хижому ошкірі з-під сизо-чорних вусів
(П. Загребельний)
;
Далі, Максиме, уже був твій екзистенційний ошкір, але бібліофілка навіть це сприйняла як належне
(С. Процюк)
.