СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГВАРДІ́ЄЦЬ
, йця, ч.
1
.
Той, хто служить у гвардії (у 1, 2 знач.)
.
Не одна панянка спалила своє хире серце об палючий погляд бравого гвардійця
(Панас Мирний)
;
Конвой із двох гвардійців повів його поміж стінами, через двір, через засніжену вуличку впоперек – до якогось іншого двору
(І. Багряний)
;
– Е-е, хіба так гвардійці розходяться? Гвардійці розскакуються, як пружини!
(О. Гончар)
;
* У порівн.
Стояв він струнко, як старий гвардієць
(О. Довженко)
.
2
.
перен., заст.
Передова людина у якій-небудь сфері; передовик
.
До місця роботи вирушили з піснями та жартами .. солідно йшли Соїні гвардійці
(Д. Ткач)
.