СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТО́РЧЕНИЙ
, а, е, діал.
1
.
Дієпр. пас. до насторчи́ти 1
.
Придивлявся
[контролер]
всьому одвертими очима, прислухався насторченими вухами, розпитувався, розуміється, делікатно про це, про те
(О. Кобилянська)
;
* Образно.
Роздивлявся співак насторожено та простувато, Як слова його тиші у вуха насторчені б'ють
(В. Коротич)
.
2
.
у знач. прикм.
Який насторчився
.
Повзе, повзе зелений колосок, і жайвір лет заточує так низько, що пучками погладжу йому хвіст і причешу насторчену пір'їнку
(П. Мовчан)
;
Запам'ятала в ньому Адріянову схилену над нічним столиком голову, зарослу потилицю з кількома підсвіченими насторченими космиками
(О. Забужко)
;
* Образно.
Буря реве, .. люто крамплює
[розчісує]
і небо і твердь, насторчену твердь і насторчене небо
(В. Стус)
.