СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОГИ́ДЛИВИЙ
, а, е, розм.
Який дуже набридає, надокучає
.
Дзвонили настогидливі дзвони до вечірні
(Іван Ле)
;
Великі птиці, схожі на осінніх мух, прилітали настогидливими роями, видаючи звук: дз! – дз! – і кусали чоловічків
(В. Барка)
;
З прогнутих уст Погиби все частіше вибиваються широкі підсічені зуби, і вони, і настогидливий комар, що оженився на мусі, і філософія Погиби починають обурювати Підіпригору
(М. Стельмах)
.