СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТЯ́ЖЕНИЙ
, а, е, заст.
Дієпр. пас. до отяжи́ти.
* Образно.
Звуки давньої пісні, отяжені прозорими краплинками, застигли їй на обличчі
(В. Підмогильний)
;
// 
у знач. ім. отя́жений,
ного,
ч.; отя́жена,
ної,
ж.
Той (та), хто зазнав отяження
.
Відомо: отяжений захопленням до майна не має можливості зайти в вузькі ворота небесні
(з рел.-церк. літ.)
.