СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КЕ́ЛАР
, я, ч.
У православній і католицькій церквах – чернець, що завідує монастирським господарством
.
– Вже пізно, братіє, – промовив жорстко келар. – Пора молитися на сон грядущий
(Василь Шевчук)
;
Одного разу у монастирі спалахнула пожежа. Я на той час був келарем. Я наповнив водою цебра, інші ємності, і всі ми побігли гасити пожежу
(Г. Пагутяк)
;
Керували господарством ігумени (архімандрити), економи та келарі
(з наук. літ.)
.