СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВИ́БЛЯКЛИЙ
, а, е.
Дієпр. акт. до ви́блякнути.
Мигцем глянувши вибляклими й від того, здавалося, байдужими очима на Аристарха Стурчака, Феодосій зняв казанок .. і поставив його в гарячий попіл
(В. Логвиненко)
;
Уряд стояли
[теплиці],
виблискуючи, виграючи спалахами сонця, голубіючи під вибляклим, сіро-блакитним небом
(Ю. Бедзик)
.