СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГА́УБИЧНИЙ
, а, е.
Прикм. до га́убиця.
У Сухумі під рейками вибухнув гаубичний снаряд
(з газ.)
;
// 
Озброєний гаубицями
.
Молодий капітан Билина оцінював місцевість, прикидав думкою, де він поставить гаубичні дивізіони
(Іван Ле)
;
Гарматний курінь мав складатися з трьох легких і одної гаубичної батарей та гарматного парку
(з наук. літ.)
.